Древослів

Словник Української Мови

брукіт

[brukit] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  2. (Фізика) –

    (рідко) Глухий, низький звук, гуркіт, дзенькіт, що виникає від удару або падіння важкого предмета; буркіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брукіт, р. брукіту, д. брукітові, з. брукіт, о. брукітом, м. брукіті, к. брукіте

Більше записів