Словник Української Мови
Буква
1. Бруківка — це тверде покриття для вулиць, доріг, тротуарів, площ, викладене з окремих кам’яних елементів (брукових каменів), зазвичай прямокутної форми, що щільно прилягають один до одного.
2. Збірна назва для самих кам’яних елементів (бруку), з яких вимощують дорожнє покриття.
Приклад 1:
В маєтку гетьмана Івана Сулими, В маєтку гетьмана Івана Сулими, В сучасному селі, що зветься Сулимівка, До кінських грив припадені грудьми, Промчали хлопці – загула бруківка – І тільки гриви…курява…і свист… Лунких копит оддаленілий цокіт… І ми…і степ…і жовтий падолист… І цих дворів передвечірній клопіт… І як за сонцем повертає сонях, Так довго вслід чомусь дивились ми. А що такого?
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”