брукування

1. Дія за значенням дієслова “брукувати” — покриття вулиць, доріг, площ бруківкою (кам’яною, цегляною, дерев’яною мостовою).

2. Технологічний процес у дорожньому будівництві, що полягає у влаштуванні брукованого покриття.

3. (у переносному значенні, рідко) Систематичне, навмисне створення перешкод або ускладнень у якійсь справі, процесі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |