брукування

[brukuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “брукувати” — покриття вулиць, доріг, площ бруківкою (кам’яною, цегляною, дерев’яною мостовою).

  2. (Техніка) –

    Технологічний процес у дорожньому будівництві, що полягає у влаштуванні брукованого покриття.

  3. (Психологія) –

    (у переносному значенні, рідко) Систематичне, навмисне створення перешкод або ускладнень у якійсь справі, процесі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брукування, р. брукування, д. брукуванню, з. брукування, о. брукуванням, м. брукуванні, к. брукування

Більше записів