1. Позбавлений злоби, злості; незлобивий, доброзичливий, лагідний (про людину, її характер, вдачу).
2. Позбавлений злобності, злісного чи образливого змісту; незлий, не образливий (про висловлювання, почуття, тон, жарт тощо).
-
беззлитковий
1. (про технологію виробництва монет) Такий, що виготовляється без використання злитка (заготовки), коли монета карбується безпосередньо з металевої стрічки або смуги.
2. (про технологію виробництва металопродукції) Такий, що відбувається або виготовляється без стадії лиття злитків, наприклад, безперервне лиття заготовок.
-
беззливковий
1. Такий, що не має зливок, не утворює зливок (про ґрунт, породу).
2. У геології: що не містить у собі зливків корисних копалин (про руду, пласт тощо).
-
безземельний
1. Який не має землі, земельної власності; позбавлений землі.
2. Який стосується тих, хто не має землі, або виражає їхні інтереси.
3. Який не має достатньої кількості землі для ведення господарства.
-
безздорівний
1. Який не має жодних ознак хвороби, абсолютно здоровий; повністю позбавлений хворобливих станів або відчуттів.
2. (У переносному значенні) Який не має вад, недоліків, морально чи фізично чистий, досконалий.
-
безздоровний
1. (діал.) Те саме, що безздоровий — такий, що не має доброго здоров’я, хворобливий, недужий.
2. (перен., діал.) Шкідливий для здоров’я, нездоровий.
-
беззгучно
1. Не видаючи звуків, без жодного звуку; повністю тихо.
2. У фонетиці: про вимову звуків, зокрема приголосних, без участю голосу, коли голосові зв’язки не вібрують; глухо.
-
беззгучний
1. Який не видає звуків, не супроводжується звуками; безшумний, тихий.
2. У лінгвістиці: про приголосний звук, що утворюється без участі голосу, лише за допомогою шуму; глухий (наприклад, звуки [п], [т], [к], [с]).
-
беззглядно
1. Не зважаючи на наслідки, нехтуючи обережністю; безоглядно, безрозсудно, відчайдушно.
2. (У значенні прислівника міри) У високому ступені, надзвичайно, дуже.
-
беззглядний
1. Який не має згляду на когось або щось, нехтує обставинами, умовами; безоглядний, безрозсудний.
2. Який не має меж, обмежень; безмежний, необмежений.