1. Позбавлений зірок, у якому не видно зірок (про небо, ніч тощо).
2. Позбавлений зірок як символів відзнаки, нагород (переносно).
3. Такий, що не має видатних, блискучих діячів у якій-небудь галузі; невидатний, непомітний (переносно).
-
беззольний
1. Який не містить золи або має мінімальну її кількість (про речовини, матеріали, продукти).
2. У хімії та технології: такий, що після повного згоряння не залишає твердого залишку (золи).
-
беззнаковий
1. (про число, тип даних) Який не має знаку, тобто може приймати лише невід’ємні значення (нуль та додатні числа).
2. (про змінну, величину) Позначений як такий, що не може бути від’ємним, що використовується для представлення виключно абсолютних значень.
-
беззмістовність
Властивість або стан того, що є беззмістовним; відсутність внутрішнього змісту, ідеї, логіки або значення; порожнеча, марність.
У філософії та мистецтві — характеристика явища, тексту, твору або вислову, які не мають суттєвого наповнення, глибини або не виражають значущої ідеї.
-
беззмістовно
1. Так, що не має змісту, суті, ідейного наповнення; порожньо, марно.
2. Так, що не виражає чіткої думки або не має логічної структури; невиразно, незв’язно.
-
беззмістовний
1. Позбавлений змісту, ідейної насиченості, глибини; пустий, порожній за змістом.
2. Який не має сенсу, логіки; безглуздий, абсурдний.
3. Позбавлений важливості, значущості; нікчемний, марний.
-
беззмістовий
Який не має змісту, порожній за змістом; безглуздий, беззмістовний.
-
беззмінно
1. Не змінюючись, залишаючись постійним, однаковим; незмінно, постійно.
2. Не припиняючись, безперервно; завжди.
-
беззмінний
1. Такий, що не зазнає змін, не змінюється; постійний, незмінний.
2. Який залишається одним і тим самим, не змінюючи свого стану, положення або характеру; незмінний, сталий.
-
беззлобно
1. Не виявляючи злоби, ворожості або неприязні; лагідно, доброзичливо.
2. Не маючи злого, шкідливого наміру; без умислу заподіяти шкоду.