1. Позбавлений злоби, злості; незлобивий, доброзичливий, лагідний (про людину, її характер, вдачу).
2. Позбавлений злобності, злісного чи образливого змісту; незлий, не образливий (про висловлювання, почуття, тон, жарт тощо).
беззлобний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І той сміх був такий собі веселий, парубоцький, зовсім ніби беззлобний. Так, ніби тут нічого особливого й не сталося. — Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |