1. Який не має землі, земельної власності; позбавлений землі.
2. Який стосується тих, хто не має землі, або виражає їхні інтереси.
3. Який не має достатньої кількості землі для ведення господарства.
безземельний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Батько, Кирило Васильович, безземельний селянин, був наймитом при економії поміщика Бодіско. За часів кріпацтва три сім’ї кріпаків — Сушенків, Дрофів і Винниченків — пан Шиш-ковський виміняв у іншого пана на п’ять мисливських собак.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикметник () |