У такий спосіб, що позбавлений захисту, опори чи можливості захищатися; безборонно, незахищено.
-
беззахисний
1. Позбавлений захисту, нездатний захищатися або захищати когось, щось; безборонний, вразливий.
2. Такий, що не має юридичного, соціального чи іншого захисту; не захищений законом, нормами, правилами.
3. Про місце, об’єкт тощо: такий, що не укріплений, не захищений від нападу, вторгнення.
-
беззастережно
1. Не ставлячи жодних умов, обмежень або вимог; цілком і повністю.
2. Без будь-яких сумнівів або вагань; безумовно, беззаперечно.
-
беззастережний
Який не має жодних застережень, обмежень або умов; абсолютний, безумовний.
Який виражає повну відданість, довіру або згоду; безмежний, цілковитий.
-
беззаставно
Беззаставно — прислівник, що означає: без внесення застави, без застави як гарантії виконання зобов’язання або повернення майна.
-
беззаставний
1. Який надається або здійснюється без застави, без внесення застави як гарантії виконання зобов’язань.
2. У переносному значенні: безкоштовний, безоплатний, такий, що не потребує оплати або застави.
-
беззародковий
1. (біол., мед.) Позбавлений зародка або здатності до розвитку зародка; стерильний.
2. (спец.) Такий, що не містить зародків (наприклад, мікроорганізмів); асептичний.
-
беззаплатний
1. Який не потребує оплати, здійснюється або надається без сплати грошей; безоплатний, безкоштовний.
2. (У переносному значенні) Який не приносить матеріальної винагороди, неоплачуваний.
-
беззаперечно
1. Так, що не викликає сумнівів або заперечень; безперечно, безсумнівно, неодмінно.
2. Без будь-яких заперечень, суперечок або опору; безвідмовно, безперечно.
-
беззаперечний
1. Такий, що не викликає сумнівів або заперечень; безсумнівний, очевидний, безспірний.
2. (У логіці та філософії) Такий, що не потребує доказів; аксіоматичний, самоочевидний.