Який не має жодних застережень, обмежень або умов; абсолютний, безумовний.
Який виражає повну відданість, довіру або згоду; безмежний, цілковитий.
беззастережний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Серед визначальних рис ментальности цих людей — примат духовного над матеріальним, беззастережний, не награний, органічний. В усьому — в життєвих цілях, у мотивації вчинків, моральних принципах, в організації побутового простору, у взаєминах з оточенням.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |