Який стосується ґвинтокрила, властивий йому.
Який має рушій у вигляді несного ґвинта (повітряного гвинта), призначений для вертикального зльоту та посадки (про літальний апарат).
-
ґвинтувати
1. Вкручувати, закріплювати або з’єднувати за допомогою ґвинта чи ґвинтової нарізі.
2. Обертати щось навколо осі, закручувати, вкручувати (наприклад, ґвинт, болт, цвях-шуруп).
3. Перен., розм. Робити щось дуже повільно, зволікати, тягти час; крутити, морочити голову.
-
ґвинтуватися
1. Обертатися навколо власної осі, рухатися по спіралі, як ґвинт.
2. Перен. Крутитися, вертітися, метушитися навколо чогось або когось.
3. Розм. Повільно, з труднощами підійматися вгору, витися (наприклад, стежкою вгору).
-
ґевал
1. (геол.) Верхній структурний поверх складчастих гірських споруд, що характеризується відносною автономністю та специфічними формами дислокацій.
2. (заст., діал.) Високий, піднесений берег річки або моря, круча; обрив.
-
ґеґ
1. (діал.) Те саме, що ґеґання — невиразна, незрозуміла розмова, белькотіння, лемент.
2. (діал.) Про людину, яка багато і невиразно говорить; базікало, теревеня.
3. (діал., рідк.) Про невелику, незначну річ, дрібничку; дурниця.
-
ґеґати
Відтворювати звуки, характерні для гусей (гучне, різке гакання).
Перенісне значення: говорити голосно, різко або беззмістовно, нагадуючи гакання гусей.
-
ґарадичі
Ґарадичі — історична назва села в Україні, що нині входить до складу міста Львова (з 1988 року), колишнє передмістя; розташоване на північ від центральної частини міста, у Шевченківському районі.
Ґарадичі — історична місцевість у місті Львові, що сформувалася навколо однойменного села; відома з письмових джерел з XIV століття.
-
ґаргулья
Ґаргулья — архітектурний елемент у вигляді фантастичної, гротескної істоти (химери), що виконує функцію водостічної труби на карнизах середньовічних соборів, переважно готичних.
Ґаргулья — будь-яке скульптурне зображення гротескної, міфічної або фантастичної істоти в архітектурі, яке може не виконувати технічної функції водостоку, а мати лише декоративне або символічне значення.
Ґаргулья — у переносному значенні: потворна, карикатурна людина з рисами, що нагадують такі скульптурні зображення.
-
ґардзола
1. (діал.) Високий, тонкий та гнучкий парусиновий човен, поширений на водних шляхах Полісся, призначений для перевезення вантажів та рибальства.
2. (заст.) Невелике річкове або озерне судно з одним щогловим вітрилом, що використовувалося для перевезення людей та вантажів, особливо на Дніпрі та його притоках.
-
ґардувати
1. (у військовій справі) Нести вартову службу, охороняти, стерегти об’єкт або територію, перебувати на посту.
2. (переносно) Пильно стежити за кимось або чимось, охороняти, боронити, захищати (часто ідейні цінності, традиції тощо).