1. (діал.) Обережно, поступово рухатися, пересуватися; обережно, повільно робити щось.
2. (діал.) Обережно, з розвагою їсти або пити; смакувати.
3. (діал.) Вагатися, не рішуче діяти; гаятися, баритися.
-
ґауляйтерство
Історичний термін, що означає посаду, повноваження або період правління ґауляйтера — вищого партійно-державного керівника в певному регіоні (ґау) у нацистській Німеччині.
Переносно — про свавільну, деспотичну владу на місцях, що характеризується самоврядністю, зловживанням службовим становищем та ігноруванням вищих інстанцій або законів.
-
ґвалт
1. Гучний, несамовитий крик, галас, шум, що супроводжує сварку, бійку, сильне збудження тощо.
2. Розм. Про явище, подію, що викликає загальне обурення, різкий протест, скандал.
3. Заст. Насильство, примус, особливо сексуального характеру; зґвалтування.
-
ґвалтівник
1. Той, хто здійснює ґвалт, насильство; насильник.
2. Той, хто влаштовує галас, шум, крик; галаслива, криклива людина.
-
ґвалтований
1. Який зазнав ґвалту (сексуального насильства).
2. Який зазнав насильницьких, грубих дій; підданий насильству, примусу.
3. (переносно) Який зазнав різкого, насильницького втручання, спотворення; порушений, зіпсований (про норми, правила, закони тощо).
-
ґвалтовне
1. (від ґвалт) Те саме, що насильницьке — вчинене з застосуванням фізичної сили, примусу, що супроводжується спротивом.
2. (перен.) Надзвичайно інтенсивне, швидке, різке; стрімке, бурхливе.
-
ґарований
1. Покритий тонким шаром металу (звичайно золота або срібла) шляхом гартування, тобто нагрівання й обробки для створення захисного або декоративного покриття.
2. (Переносно) Вишуканий, блискучий, розкішний, що має ознаки багатства або високої якості.
-
ґарувати
1. (у гірничій справі) Піддавати руду або інші корисні копалини дії високої температури без доступу повітря для видалення летких сполук (наприклад, сірки, арсену) та отримання більш чистого продукту.
2. (переносно, розмовне) Сильно нагрівати, перегрівати щось; випікати на сонці або сильному жарі.
-
ґаруватися
Ґаруватися — у гірничій справі: покриватися тонким шаром солі, оксидів або інших мінеральних відкладень (ґарою) на стінках виробок, обладнання тощо внаслідок випаровування мінералізованих вод або хімічних реакцій.
-
ґатунок
1. Різновид, сорт, якість чогось, що визначається певними ознаками, властивостями або ступенем досконалості.
2. У мовознавстві — граматична категорія іменника в деяких мовах (наприклад, у мовах банту), що класифікує предмети за їхніми ознаками (наприклад, за формою, розміром, живою/неживою природою).
3. Заст. Стан, положення, звання в суспільстві; колись також — шляхетне походження.