ґауляйтерство

[ґɑuljɑjtɛrstʋo] Іменник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, що означає посаду, повноваження або період правління ґауляйтера — вищого партійно-державного керівника в певному регіоні (ґау) у нацистській Німеччині.

  2. (Юриспруденція) –

    Переносно — про свавільну, деспотичну владу на місцях, що характеризується самоврядністю, зловживанням службовим становищем та ігноруванням вищих інстанцій або законів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґауляйтерство, р. ґауляйтерства, д. ґауляйтерству, з. ґауляйтерство, о. ґауляйтерством, м. ґауляйтерстві, к. ґауляйтерство

Більше записів