1. Найвищий партійний керівник у гау (адміністративно-територіальній одиниці) у нацистській Німеччині, який мав надзвичайно широкі повноваження на підвладній території.

2. Нацистський окупаційний чиновник найвищого рангу, призначений для управління великою адміністративною територією (наприклад, генеральною округою) на окупованих під час Другої світової війни землях, зокрема в Україні.

3. У переносному значенні — про свавільну, жорстоку та всевладну особу, яка керує певною територією чи установою авторитарними методами (використовується зневажливо).

1. (заст.) Назва села в Україні, що історично вживалася в одному з документів XVIII століття.

1. Хімічний елемент з атомним номером 31, м’який сріблясто-білий метал, що використовується в напівпровідниковій техніці та легованих сплавах (лат. Gallium, символ Ga).

2. Застаріла назва північно-західних областей України — Галичини (Галицької землі), що вживалася в літературі та історичних документах.

1. (діал.) Густа, непрохідна чаща, хаща, зарості; важкопрохідне місце в лісі.

2. (перен.) Щільна, безладне нагромадження чогось; купа, груда.

1. Рідкісна власна назва, що може вживатися як топонім або антропонім, поширена переважно в західних регіонах України.

2. У діалектах (зокрема, закарпатських) — назва певного виду бісеру, дрібних намистин або прикраси з них.

1. Діалектна назва гойдалки (пристрою для гойдання, що складається з перекладини на стійках або підвісу).

2. У західних регіонах України — народна назва рослини звичайної вовнянки (Verbascum thapsus), також відомої як дивина.