Значення
- (Історія) –
Найвищий партійний керівник у гау (адміністративно-територіальній одиниці) у нацистській Німеччині, який мав надзвичайно широкі повноваження на підвладній території.
- (Історія) –
Нацистський окупаційний чиновник найвищого рангу, призначений для управління великою адміністративною територією (наприклад, генеральною округою) на окупованих під час Другої світової війни землях, зокрема в Україні.
- (Історія) –
У переносному значенні — про свавільну, жорстоку та всевладну особу, яка керує певною територією чи установою авторитарними методами (використовується зневажливо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґауляйтер, р. ґауляйтера, д. ґауляйтерові, з. ґауляйтера, о. ґауляйтером, м. ґауляйтері, к. ґауляйтере