Словник Української Мови
1. Застаріле: принада, принадливість, привабливість; те, що вабить, приманює.
2. Застаріле: чарівність, краса, вродливість.
3. Застаріле: приманювання, заманювання (особливо птахів або звірів за допомогою звуків або спеціальних знарядь).
4. У діалектах: приманка для риби або звіра; пастка.
5. У діалектах: звук, голос, крик (наприклад, птаха).
Ґумозмішувач — технологічна машина або апарат, призначений для механічного змішування різних компонентів (каучуку, наповнювачів, хімічних речовин) у процесі виробництва гуми та гумотехнічних виробів.
Ґумозмішувач — закрита ємність з потужними мішалками, в якій відбувається інтенсивне перемішування та нагрівання суміші для надання їй однорідності та необхідних технологічних властивостей.
1. (у мінералогії) — такий, що має чіткі, добре виражені та постійні діагностичні ознаки (наприклад, про кристали або мінерали).
2. (у медицині, рідше) — такий, що дозволяє точно встановити діагноз; що має високу діагностичну цінність.
1. У давніх семітських народів (фінікійців, ассирійців, вавилонян тощо) — верховний бог, повелитель сонця, родючості та війни, що часто зображувався у вигляді бика; головне божество в пантеоні давніх ханаанців.
2. Загальна назва різних божеств у стародавніх семітів, що вживалася з додаванням визначення (наприклад, Ваал-Гад, Ваал-Пеор).
3. У переносному значенні — символ ідолопоклонства, ворожої сили або гріховної пристрасті, якій сліпо поклоняються.
Видобувати різкі, галасливі звуки, схожі на крик качки (переважно про гусей).
Гучно, невиразно сміятися або говорити, видаючи різкі звуки, схожі на гусей.
1. Дія за значенням дієслова в’їжджати; переміщення транспортного засобу або вершника кудись, зазвичай усередину обмеженого простору (на подвір’я, у населений пункт, на територію).
2. Місце, призначене або пристосоване для здійснення такої дії; в’їзна частина, отвір у чомусь (наприклад, у воротах, паркані), початок дороги, що веде кудись.
3. У містобудуванні — вулиця, провулок або інша транспортна артерія, що сполучає магістральну дорогу з мікрорайоном, житловою зоною або окремим об’єктом і призначена переважно для в’їзду транспорту.
1. (у геології) — властивий евдофіту, що стосується евдофіту; характерний для мінералів, які кристалізуються всередині магматичної породи пізніше за основну масу.
2. (у ботаніці) — властивий евдофітам, що стосується евдофітів; характерний для мікроорганізмів (наприклад, бактерій або грибів), які живуть у внутрішніх тканинах рослин, не завдаючи їм шкоди.
1. Характерний звук, що видають гаги (великі морські качки роду Somateria) — гучне, низьке крякання, часто передається як “га-га-га”.
2. (переносно) Гучна, невитончена, іноді неприємна людська мова або сміх, що нагадують за звучанням крик цих птахів.
1. Властивість за значенням прикметника “в’їдливий”; настирливість, докучливість, нав’язливість у спілкуванні або діях.
2. Здатність хімічної речовини (наприклад, кислоти, лугу) інтенсивно діяти на поверхню матеріалів, проникати в них або роз’їдати їх; корозійна активність.
3. Переносно: про різкість, ущипливість, зневажливість чи образливість висловлювань, які глибоко вражають і засмічують свідомість.
1. Дія за значенням дієслова “в’їдатися” — процес проникнення, глибокого впитання або вкорінення чогось у поверхню, матеріал або (переносно) у свідомість.
2. (Хім., техн.) Процес руйнування поверхні металу, бетону тощо внаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії з агресивним середовищем (наприклад, кислотами, солями); корозія.
3. (Переносно) Процес тривалого та нав’язливого впливу на думки, почуття або пам’ять, який призводить до їхньої стійкої зміни або закріплення.