1. Призначений для змішування гуми з іншими компонентами у процесі виробництва гумотехнічних виробів (про машину, апарат, відділення тощо).
-
вабливість
1. Властивість того, що вабить, приваблює, спокушає; принадність, привабливість.
2. Застаріле значення: здатність привертати увагу, викликати інтерес; цікавість.
-
ваблення
1. Дія за значенням дієслова вабити; приманювання, залучення когось або чогось за допомогою певних засобів, звуків, дій тощо.
2. У мисливстві — спосіб полювання, що полягає у приманюванні звіра або птаха за допомогою імітації їхніх звуків (вабка) або за допомогою манка.
3. Переносно — приваблива сила, тяжіння, чарівність, здатність справляти сильне враження і притягувати до себе.
-
евдіометр
Евдіометр — скляна градуйована трубка, яка використовується в хімічному аналізі для вимірювання об’ємів газів, що беруть участь у хімічних реакціях.
-
гагакнути
1. Однократно видати різкий, гучний звук, схожий на крик гагари або гаги (великої морської качки).
2. Перен., розм. Несподівано або різко висловитись, вигукнути щось, часто необдумано або грубо.
3. Розм. Швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.
-
вабило
1. Пристрій для приманювання птахів або тварин за допомогою звуку, зовнішнього вигляду чи запаху; те саме, що ваба.
2. У переносному значенні — об’єкт, який привертає увагу, спокушає або заманює когось, часто з негативним відтінком.
3. У рибальстві — штучна принада для лову риби, що імітує природну здобич.
-
вабик
1. Штучна принада для лову риби, що імітує зовнішнім виглядом або рухами дрібну рибку, комаху тощо; блешня.
2. Пристрій для приманювання птахів (переважно хижих) або звірів за допомогою звуку, вигляду або запаху.
3. Переносно: те, що приваблює, спокушає когось; принадний об’єкт або обставина.
-
евдіаліт
Мінерал класу силікатів, рідкісний складний силікат цирконію, натрію, кальцію та лантаноїдів, який зустрічається в лужних гірських породах; має вигляд зерен або кристалів червоного, рожевого або буро-червоного кольору.
-
вабець
1. Спеціальний пристрій для приманювання птахів (зокрема, хижих) або тварин шляхом відтворення звуків, що імітують їхній голос або голоси їхньої здобичі.
2. Рідкісне, застаріле позначення для того, хто вабить, заманює когось або щось; принада.
-
гагакатися
1. (розм.) Гучно, нестримано сміятися, видаючи звуки, схожі на гакання гусей.
2. (перен., розм.) Безглуздо, тривало базікати, вести пусту розмову.