ваблення

[ʋɑblɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова вабити; приманювання, залучення когось або чогось за допомогою певних засобів, звуків, дій тощо.

  2. (Зоологія) –

    У мисливстві — спосіб полювання, що полягає у приманюванні звіра або птаха за допомогою імітації їхніх звуків (вабка) або за допомогою манка.

  3. (Психологія) –

    Переносно — приваблива сила, тяжіння, чарівність, здатність справляти сильне враження і притягувати до себе.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ваблення, р. ваблення, д. вабленню, з. ваблення, о. вабленням, м. вабленні, к. ваблення

Більше записів