вабець

[ʋɑbɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Спеціальний пристрій для приманювання птахів (зокрема, хижих) або тварин шляхом відтворення звуків, що імітують їхній голос або голоси їхньої здобичі.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, застаріле позначення для того, хто вабить, заманює когось або щось; принада.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вабці, р. вабця, д. вабцеві, з. вабця, о. вабцем, м. вабцеві, к. вабцю

Більше записів