ваал

Значення

1. (Релігія) –

   У давніх семітських народів (фінікійців, ассирійців, вавилонян тощо) — верховний бог, повелитель сонця, родючості та війни, що часто зображувався у вигляді бика; головне божество в пантеоні давніх ханаанців.

2. (Релігія) –

   Загальна назва різних божеств у стародавніх семітів, що вживалася з додаванням визначення (наприклад, Ваал-Гад, Ваал-Пеор).

3. (Релігія) –

   У переносному значенні — символ ідолопоклонства, ворожої сили або гріховної пристрасті, якій сліпо поклоняються.

Правопис та відмінювання