1. Призначений для наповнення газом (зрідженим, природним тощо) балонів, ємностей чи інших резервуарів.
2. Стосується технологічного процесу, обладнання чи станції, де здійснюється операція заправки резервуарів газом.
Словник Української Мови
1. Призначений для наповнення газом (зрідженим, природним тощо) балонів, ємностей чи інших резервуарів.
2. Стосується технологічного процесу, обладнання чи станції, де здійснюється операція заправки резервуарів газом.
1. Тропічна орхідея (рід Vanilla), що має довгі лозисті стебла та світло-зелені квіти, з яких після запилення розвиваються довгі стручки-коробочки.
2. Ароматні, довгі й тонкі, темно-коричневі стручки (коробочки) вищезгаданої рослини, що використовуються як прянощі та ароматизатор.
3. Прянощі, ароматизатор або смак, отримані з висушених і ферментованих стручків ванілі, що широко застосовуються в кондитерській справі, кулінарії та парфумерії.
4. (Переносне значення) Щось звичайне, шаблонне, що не викликає особливого інтересу; стандарт, типовий приклад (наприклад, “ванільний сюжет”).
Ванілаль — альдегід, похідне ваніліну, що має хімічну формулу C₈H₈O₃; використовується як ароматична сполука та проміжний продукт в органічному синтезі.
Егіптіанельоз — рідкісна інфекційна хвороба, яку спричиняють бактерії роду Aegyptianella, що передаються через укуси кліщів і вражають птахів, зокрема домашню птицю; рідше може реєструватися у ссавців.
1. Зменшувально-пестлива форма чоловічого імені Іван.
2. Рослинна назва: народна назва квіткової рослини бальзамін (Impatiens), зокрема виду Impatiens walleriana, яку часто вирощують у кімнатних умовах або в садах як однорічну декоративну рослину.
Який містить у собі газ або заповнений газом.
Який працює або функціонує завдяки газу (про прилади, обладнання).
1. Призначений для забору, відбору або взяття проб ґрунту.
2. Стосуючийся технічних засобів (механізмів, пристроїв, інструментів), що використовуються для відбирання зразків ґрунту з метою дослідження.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.
2. (заст., діал.) Назва різних видів дикої рослини з родини айстрових, зокрема кульбаби (Taraxacum) або будяку (Carduus).
Егіна — острів у Саронічній затоці Егейського моря, що належить Греції, відомий своєю давньою історією та пам’ятками, зокрема храмом Афайї.
Егіна — у давньогрецькій міфології німфа, дочка річкового бога Асопа, викрадена Зевсом і утримувана ним на острові, який згодом отримав її ім’я.
Егіна — жіноче ім’я грецького походження, пов’язане з однойменною міфологічною персонажкою.
1. Штучно створений або природний ділянка землі з низькою, рівномірно підстриженою та щільною трав’янистою рослинністю, що використовується для декоративних цілей, відпочинку чи спорту.
2. Спеціально засіяна та доглянута трава на таких ділянках (у парках, садах, на стадіонах, біля будинків).