Словник Української Мови
1. Те саме, що вапно — мінеральна речовина (оксид кальцію), що отримується випалюванням вапняку, мергелю або крейди; негашене вапно, кипелка.
2. Розмовна назва для гашеного вапна (гідроксиду кальцію), водної суспензії якої використовують для побілки стін, дерев тощо.
3. У геології та промисловості — загальна назва для осадових порід, що складаються переважно з карбонату кальцію (вапняк, крейда, мергель).
Пов’язаний з поліпшенням властивостей ґрунтів, їх родючості та сільськогосподарського використання шляхом проведення меліоративних заходів (зрошення, осушення тощо).
1. Рідкісне, застаріле позначення для вапняної печі або місця, де випалюють вапно.
2. У західних регіонах України — народна назва рослини вовчого тіла звичайного (Daphne mezereum), отруйної лісової квітучої чагарникової рослини.
Який стосується насосів для перекачування газу або працює за допомогою таких насосів.
Егісф (також Егіст, лат. Aegisthus) — у давньогрецькій міфології син Фієста та його власної доньки Пелопії, коханець Клітемнестри та співубивця її чоловіка Агамемнона, цар Мікен.
Егісф — переносно: втілення зрадливого, підступного та безчесного чоловіка, коханця дружини, який вбиває її чоловіка; символ зради та подружньої невірності.
1. (від англ. Vaper) — людина, яка користується електронною сигаретою або подібним пристроєм для вдихання пари (вейпінгу).
2. (від англ. Vaper) — рідкісне скорочення від «вапоризатор» (випарник), пристрій для перетворення рідини на пару для вдихання, зокрема для інгаляції лікарських засобів або вейпінгу.
1. (геологія) Відкладення вапняку, що утворилося внаслідок випаровування води з вапняних джерел або річок; травертин.
2. (застаріле) Місцевість, багата на вапняк; вапнякове родовище.
1. У давньогрецькій міфології — один з гекатонхейрів (сторуких велетнів), син Урана і Геї, брат Котта та Гієса.
2. У переносному значенні — могутня, велетенська особа або істота.
Газонасиченість — властивість рідини (наприклад, нафти) або пористого середовища (наприклад, пласта) містити певну кількість розчиненого газу, що знаходиться в ньому за певних термобаричних умов (тиску та температури).
Газонасиченість — ступінь або міра наповнення порового простору гірської породи вільним газом; відношення об’єму газу в породі до загального об’єму її пор.
Вапельня — застаріла назва для підприємства, де випалюють вапно (вапняну печі). Синонім до сучасних термінів “вапняна піч” або “вапняний завод”.