егісф

Егісф (також Егіст, лат. Aegisthus) — у давньогрецькій міфології син Фієста та його власної доньки Пелопії, коханець Клітемнестри та співубивця її чоловіка Агамемнона, цар Мікен.

Егісф — переносно: втілення зрадливого, підступного та безчесного чоловіка, коханця дружини, який вбиває її чоловіка; символ зради та подружньої невірності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |