Значення
- (Міфологія) –
Егісф (також Егіст, лат. Aegisthus) — у давньогрецькій міфології син Фієста та його власної доньки Пелопії, коханець Клітемнестри та співубивця її чоловіка Агамемнона, цар Мікен.
- (Література) –
Егісф — переносно: втілення зрадливого, підступного та безчесного чоловіка, коханця дружини, який вбиває її чоловіка; символ зради та подружньої невірності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. егісф, р. егісфа, д. егісфові, з. егісф, о. егісфом, м. егісфі, к. егісфе