1. У давньогрецькій міфології — один з гекатонхейрів (сторуких велетнів), син Урана і Геї, брат Котта та Гієса.
2. У переносному значенні — могутня, велетенська особа або істота.
егіст
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Егіст — родич і намісник Агамемнона. Троянці, троянки, раби, рабині, вояки троянські й еллінські.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Клітемнестра і Егіст спішно йдуть і собі в дім. 5.V 1907, Ялта
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |