Ванчес (англ. Wences) — чоловіче особове ім’я, зменшувальна форма від імені Вацлав (Венцеслав), поширена в англомовних та деяких інших країнах.
Ванчес (англ. Wences) — прізвище, що походить від зазначеного імені.
-
егікраній
Егікраній — власна назва давньогрецького міста в Іонії (Мала Азія), відомого як одне з дванадцяти іонійських міст, центр культу Посейдона Геліконського.
Егікраній — власна назва персонажа давньогрецької міфології, одного з учасників Троянської війни, якого вбив Лікомед.
-
ванураліт
Ванураліт — мінерал класу силікатів, водний ураніл-ванадієвий силікат, який кристалізується в моноклінній сингонії; рідкісний колекційний мінерал, що утворюється в зонах окиснення уранових родовищ.
-
газомірник
Газомірник — пристрій для вимірювання об’єму або витрати газу, що проходить через трубопровід; лічильник газу.
Газомірник — працівник, який займається обліком споживання газу за допомогою лічильників, знімаючи їх показання.
-
вануату
Вануату — острівна держава в Меланезії, розташована на архіпелазі Нові Гебриди в південно-західній частині Тихого океану. Офіційна назва — Республіка Вануату.
Вануату — назва мови біслама (Bislama), офіційної мови однойменної держави, що належить до креольських мов на основі англійської.
-
егіда
1. У давньогрецькій міфології — чарівний щит Зевса, виготовлений Гефестом, що мав силу наводити жах на ворогів; пізніше — атрибут Афіни (Афіни Паллади), що зображався з головою Горгони Медузи.
2. Переносно — захист, опіка, покровительство з боку могутньої особи, організації або держави (використовується переважно у виразах «під егідою (когось, чогось)», «знаходитися під егідою»).
-
вантюх
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родину або окрему особу.
2. У місцевих говірках — можлива варіація або зменшувальна форма від слова “вантаж” (вантажук, невеликий вантаж).
3. У переносному значенні, у розмовній мові — може вживатися щодо повільної, незграбної або грубуватої людини (за аналогією до “вантажу” або “туші”), однак таке вживання є дуже обмеженим і не зафіксоване в академічних словниках.
-
газомірний
1. Призначений для вимірювання об’єму або витрати газу; пов’язаний із газовим лічильником.
2. Стосунковий до газоміра (особи, яка обліковує споживання газу).
-
вантуз
1. Пристрій для прочищення засмічених труб (каналізаційних, водопровідних тощо), що складається з гумової чашоподібної насадки на дерев’яному або пластиковому держаку; сантехнічний поршень.
2. (у техніці) Клапан або пристрій для випускання повітря з трубопроводу, резервуара тощо або для запобігання утворенню вакууму.
-
ґрунтозахисний
1. Призначений для захисту ґрунту від ерозії, вивітрювання, забруднення та інших негативних впливів.
2. Пов’язаний із заходами, технологіями або властивостями, що сприяють збереженню родючості та цілісності ґрунтового покриву.