вантюх

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родину або окрему особу.

2. У місцевих говірках — можлива варіація або зменшувальна форма від слова “вантаж” (вантажук, невеликий вантаж).

3. У переносному значенні, у розмовній мові — може вживатися щодо повільної, незграбної або грубуватої людини (за аналогією до “вантажу” або “туші”), однак таке вживання є дуже обмеженим і не зафіксоване в академічних словниках.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |