1. Медичний метод дослідження верхньощелепної (гайморової) пазухи шляхом її заповнення контрастною речовиною з подальшим рентгенографічним зніманням.
2. Рентгенівський знімок верхньощелепної (гайморової) пазухи, отриманий за допомогою цього методу.
Словник Української Мови
1. Медичний метод дослідження верхньощелепної (гайморової) пазухи шляхом її заповнення контрастною речовиною з подальшим рентгенографічним зніманням.
2. Рентгенівський знімок верхньощелепної (гайморової) пазухи, отриманий за допомогою цього методу.
1. Дія за значенням дієслова вдихати; набір повітря або іншого газу в легені шляхом активного розширення грудної клітки та скорочення діафрагми, протилежна до видихання.
2. (у медицині, фармакології) Спосіб введення в організм лікарських речовин у вигляді аерозолю, пари або газу шляхом активного залучення їх у дихальні шляхи під час вдиху.
1. Діалектна вимога голосного звука [е] замість [о] в першому складі після м’яких приголосних, наприклад: [ве́сіль] замість [во́сіль], [не́сіть] замість [но́сіть]; явище, властиве деяким південно-східним говіркам української мови.
2. У мовознавстві — одна з фонетичних ознак (характеристик) говірки або ідіолекту, що полягає в зазначеній вище особливості вимови.
1. Одиничний акт вдихання, процес втягування повітря (або іншого газу) у легені; протилежне до видиху.
2. (переносне) Дуже короткий проміжок часу, мить; часто у виразах на кшталт “за один вдих”.
1. Прикметник, що вказує на належність до британського хірурга та анатома Натаніела Гаймора (англ. Nathaniel Highmore), який описав верхньощелепну (гайморову) пазуху.
2. У складі анатомічного терміна “гайморова пазуха” (синонім: верхньощелепна пазуха) — парна порожнина в товщі тіла верхньощелепної кістки, одна з приносових пазух.
1. Дія за значенням дієслова «вдирати» — насильницьке проникнення, вторгнення кудись, особливо з метою захоплення чужої території або майна.
2. (у техніці, обробці матеріалів) Процес різання або вдавлювання інструменту в матеріал, що обробляється, для створення отвору, канавки або подібного елемента.
1. Діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом спекулятивних, несумлінних або нечесних операцій; корисливе підприємництво, що ґрунтується на використанні афер чи обману.
2. Здібність, хист до укладання вигідних, часто сумнівних з моральної точки зору, угод; комерційна кмітливість, що переходить у безпринципність.
1. Різновид українського народного танцю, що виконується в швидкому темпі з характерним вигуком “ека!”; музичний розмір — 2/4.
2. Музична пісенна або танцювальна форма, музичний твір (часто інструментальний), створений у ритмі та характері однойменного танцю.
1. Дія за значенням дієслова «вдержувати»; стримування, утримання когось або чогось від певних дій, проявів.
2. (у спеціальному вжитку) Процес або результат утримання, збереження чогось у певних межах, стані (наприклад, вдержування вологи, вдержування напруги).
Гайморит — запалення слизової оболонки верхньощелепної (гайморової) пазухи, яке супроводжується набряком, болем у лиці, головним болем та виділеннями з носа.