Екаербій — штучно створений хімічний елемент з атомним номером 128, позначенням Ebb, що належить до гіпотетичних надважких елементів групи актиноїдів; отримав тимчасову систематичну назву “уноктіоктій” (Uto).
-
вдар
1. (в архітектурі) вертикальний елемент дерев’яного каркаса стіни, стовп, що сполучає верхній і нижній обв’яз і слугує опорою для балок; також вертикальна стійка в дверній або віконній коробці.
2. (в техніці) деталь, частина механізму, що здійснює ударну дію; ударник, боєк.
3. (заст., діал.) удар, сильний поштовх, стусан.
-
гайкорізний
1. Який стосується гайкоріза, призначений для нарізання різьби на гайках.
2. Який має відношення до гайкорізного верстата або іншого обладнання для нарізання різьби.
-
вданість
1. Властивість, яка полягає у вдатності, здатності до чого-небудь; обдарованість, талант.
2. (У множині, зазвичай “вданості”) Зовнішність, вигляд, статура людини; риси обличчя.
-
вдавлювання
1. Дія за значенням дієслова “вдавлювати” — натискання на щось з метою створення заглиблення, поглиблення чогось у поверхню.
2. Результат такої дії — утворена заглибина, ямка, слід від натискання.
3. (Медицина, травматологія) Перелом кісток черепа, при якому уламки зміщуються всередину черепної коробки.
-
екаелемент
Хімічний елемент, розташований у періодичній таблиці нижче відповідного елемента групи лантаноїдів або актиноїдів і має подібні до нього властивості; передбачений теоретично, але ще не синтезований або не відкритий.
-
гайкоріз
Гайкоріз — рідкісне прізвище українського походження, що вказує на професійну діяльність предка (той, хто ріже/виготовляє гайки).
Гайкоріз — технічний термін для позначення ручного або механізованого інструменту (різця, плашки, верстата), призначеного для нарізання різьби на болтах або всередині отворів для створення гайок.
-
ґзимс
1. Архітектурний елемент у вигляді горизонтального профільованого виступу на стіні, який відокремлює цоколь від основної частини будівлі або розділяє поверхи, а також завершує споруду зверху; карниз.
2. Застаріла назва карниза або іншого декоративного профільованого виступу в архітектурі та меблярстві.
-
вдавленість
1. Властивість або стан того, що є вдавленим, тобто має заглиблену, увігнуту поверхню внаслідок зовнішнього тиску.
2. Мед. Патологічна зміна форми органу або ділянки тіла, що характеризується ненормальним заглибленням його поверхні; западина.
-
вдаваність
Властивість або якість того, що є вдаваним, несправжнім, удаваним; облудність, прикидання.
У психології та соціології — поведінка, при якій індивід навмисно демонструє емоції, ставлення або наміри, що не відповідають його справжнім переживанням, часто з метою впливу на оточуючих або відповідності соціальним очікуванням.