вдар

[ʋdɑr] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (в архітектурі) вертикальний елемент дерев’яного каркаса стіни, стовп, що сполучає верхній і нижній обв’яз і слугує опорою для балок; також вертикальна стійка в дверній або віконній коробці.

  2. (Техніка) –

    (в техніці) деталь, частина механізму, що здійснює ударну дію; ударник, боєк.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст., діал.) удар, сильний поштовх, стусан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вдар, р. вдару, д. вдарові, з. вдар, о. вдаром, м. вдарі, к. вдаре

Більше записів