Вдобрювач — технічний пристрій або механізм, призначений для внесення добрив у ґрунт, зазвичай встановлюваний на сільськогосподарській техніці (наприклад, розкидач мінеральних добрив).
Вдобрювач — рідкісне прізвище українського походження.
-
ґешефтмахер
1. Людина, яка займається спекулятивними, сумнівними або нечесними комерційними операціями з метою швидкого збагачення; ділок, спекулянт.
2. (Переносно) Людина, яка прагне витягти особисту вигоду з будь-якої справи, ситуації; користолюбець, пройдисвіт.
-
гаймороскопія
Гаймороскопія — медична діагностична процедура, при якій за допомогою ендоскопа (гаймороскопа) проводять візуальний огляд слизової оболонки верхньощелепних (гайморових) пазух для виявлення патологій.
-
вдобрювання
1. Дія за значенням дієслова “вдобрювати” — набір ваги, збільшення маси тіла, особливо через посилене харчування або спеціальний раціон.
2. У сільському господарстві та тваринництві — процес інтенсивного годівлі худоби, птиці тощо з метою швидкого відгодіву та отримання більшої кількості м’яса, сала або підвищення їх продуктивності.
3. (Переносне значення) Надання комусь численних благ, матеріальних вигод або надмірної уваги, що часто призводить до егоїзму, зіпсутості або невиправданих претензій з його боку.
-
вдобреність
Вдобреність — властивість ґрунту, що характеризує його здатність забезпечувати рослини поживними речовинами; родючість, ситність.
-
екарбіт
Екарбіт — власна назва торгової марки вугільного брикету для опалення, що виробляється з кам’яного вугілля.
-
вдобрення
1. Дія за значенням дієслова “удобрювати” — внесення в ґрунт органічних або мінеральних речовин для підвищення його родючості та поліпшення живлення рослин.
2. Речовина (добриво), яку вносять у ґрунт для підвищення його родючості та поліпшення живлення рослин.
-
гаймороскоп
Гаймороскоп — медичний інструмент для огляду та діагностики гайморової пазухи (верхньощелепної пазухи), який являє собою різновид ендоскопа.
-
вдмухування
1. Дія за значенням дієслова “вдмухувати” — насильне введення повітря або іншого газу в легені людини чи тварини з метою відновлення дихання.
2. (у техніці) Процес подачі повітря або горючої суміші під тиском у певний простір або пристрій (наприклад, у вагранку, горн тощо) для інтенсифікації горіння.
3. (переносно) Надання чомусь сили, енергії, життя; оживлення, натхнення.
-
еканіт
1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, силікат цирконію та натрію з домішками рідкісноземельних елементів, який зустрічається у вигляді дрібних коричневих або чорних кристалів; наукова назва — еканіт-(Ce).
2. (історичне) Назва одного з перших радянських тракторів, випущеного на заводі «Економізер» у Ленінграді в 1920-х роках; також відомий як трактор «Економізер» або «Еканіт».