1. Одиничний акт вдихання, процес втягування повітря (або іншого газу) у легені; протилежне до видиху.
2. (переносне) Дуже короткий проміжок часу, мить; часто у виразах на кшталт “за один вдих”.
вдих
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– Ой, боже мій милосердний!- каже вдихнувши Брюховецький. – Нащо ж і живе наш брат запорожець на світі, коли не на те, щоб стояти за православних християн, як за рідних братів своїх?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник (однина) |