• безвиїзність

    1. Стан, коли особа або група осіб не мають права або можливості залишати певну територію (наприклад, країну, регіон, місто), що зазвичай обумовлено рішенням суду, адміністративним актом або іншими обмежувальними заходами.

    2. Управлінський, політичний або військовий режим або захід, що тимчасово забороняє вільний виїзд за межі певної держави чи зони, часто з метою забезпечення безпеки, збереження кадрів або контролю за ситуацією.

  • безвихідь

    Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

  • безвихідність

    1. Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

    2. Відсутність можливості вирішити проблему, подолати труднощі; ситуація, що не має позитивного розв’язку.

  • безвихіддя

    1. Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

    2. Важке, скрутне становище, з якого не видно виходу; глухий кут.

  • безвиразність

    Властивість або стан того, що є безвиразним; відсутність виразності, яскравості, чіткості, що не привертає уваги, не викликає інтересу або емоцій.

    Невиразність, невизначеність, розпливчастість (наприклад, думок, позиції, обрисів).

    В лінгвістиці та мистецтві: якість мови, образу тощо, що позбавлена експресії, емоційного забарвлення, сили вираження.

  • безвинність

    1. Властивість або стан того, хто не є винним у чомусь; відсутність провини, невинність.

    2. Відсутність злого умислу, шкідливих намірів; чистота, непорочність.

    3. Наївність, простодушність, довірливість у поведінці або ставленні до оточуючого світу.

  • безвимірність

    1. Властивість об’єкта, який не має вимірів (довжини, площі, об’єму) у звичайному геометричному розумінні; абстрактна характеристика простору, що позбавлена вимірів.

    2. У математиці та фізиці — стан або характеристика множини, простору чи фізичної величини, для якої неможливо визначити розмірність або кількісну міру у звичній системі координат.

    3. У філософії та образній мові — неосяжність, відсутність меж, обмежень чи чітких критеріїв для оцінки; щось надзвичайно велике або не піддається вимірюванню.

  • безвилазність

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Овруцькому районі Житомирської області.

  • безвигідність

    1. Властивість за значенням прикметника “безвигідний”; відсутність вигоди, користі; невигідність.

    2. Стан, положення або ситуація, що не приносить вигоди, є збитковим або несприятливим.

  • безвигульність

    Відсутність вигулу, неможливість або заборона випасу худоби на певній території.