Значення
- (Психологія) –
Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.
- (Психологія) –
Відсутність можливості вирішити проблему, подолати труднощі; ситуація, що не має позитивного розв’язку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвихідність, р. безвихідності, д. безвихідності, з. безвихідність, о. безвихідністю, м. безвихідності, к. безвихідносте