1. Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.
2. Важке, скрутне становище, з якого не видно виходу; глухий кут.
безвихіддя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Знаменне явище — чорний час великого розчаровання, безвихіддя, занепаду. Вдень, приблизно год. — Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |