саморозпадання

[sɑmorozpɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (фіз.) Спонтанний розпад атомного ядра з випромінюванням елементарних частинок або фрагментів, що відбувається без зовнішнього впливу; радіоактивний розпад.

  2. (перен.) Процес внутрішнього, спонтанного розпаду, руйнування, знищення чогось (наприклад, системи, організації, суспільства) внаслідок власних суперечностей або нестійкості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозпадання, р. саморозпадання, д. саморозпаданню, з. саморозпадання, о. саморозпаданням, м. саморозпаданні, к. саморозпадання

Більше записів