Бікультуризм — стан, коли особистість ідентифікує себе з двома різними культурами, засвоює їхні цінності, норми та моделі поведінки, зберігаючи при цьому здатність функціонувати в обох культурних середовищах.

Бікультуризм — суспільне явище або політика, спрямовані на підтримку паралельного існування та розвитку двох культур у межах однієї країни, регіону чи спільноти, часто стосовно корінних народів або національних меншин.

1. Соціальна та культурна політика, спрямована на паралельне існування та розвиток двох культур у межах одного суспільства або держави, що передбачає визнання їхньої рівності та взаємодію.

2. Стан або явище, коли особистість, соціальна група чи суспільство в цілому одночасно ідентифікують себе з двома різними культурами, засвоюють їхні цінності, норми та практики.

Біксин — власна назва, що позначає українське прізвище.

Біксин — власна назва, що позначає село в Україні, розташоване в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (історико-географічний термін).

Біксбіїт — рідкісний мінерал, оксид берилію та марганцю (BeMn²⁺₂O₄), що належить до шпінелідів; названий на честь американського мінералога Мейнарда Біксбі.

1. Спеціальна металева коробка або стерилізаційний контейнер, призначений для зберігання та транспортування стерильного медичного матеріалу (перев’язочного матеріалу, інструментів, білизни) в лікувальних закладах.

2. (Заст., розм.) Жартівлива або зневажлива назва автомобіля марки BMW, що походить від звучання абревіатури німецькою мовою (Bayerische Motoren Werke, вимовляється “бе-ем-ве”).

1. Спеціальна металева ємність для стерилізації та зберігання медичного інструментарію, перев’язувального матеріалу чи хірургічної білизни; стерилізаційна коробка.

2. Розм. про будь-яку коробку, контейнер, скриньку (зазвичай металеву).

1. (геометрія) Фігура, утворена двома концентричними колами, тобто частина площини між двома колами зі спільним центром; кільце.

2. (техніка) Деталь, елемент конструкції у формі такого кільця.

1. (у фізиці, матеріалознавстві) Дві або більше кристалічних одиниці (зерна), що мають спільну границю і орієнтовані одна відносно одної симетрично, утворюючи цілісну структуру з певним кутом між кристалографічними осями; часто зустрічається в металах та мінералах.

2. (у техніці) Штучно вирощений кристал, що складається з двох симетрично зрощених монокристалів, які розділені чіткою границею (подвійний кристал); використовується в оптиці, напівпровідниковій техніці та для наукових досліджень.

1. У будівництві та архітектурі: конструкція, що складається з двох основних взаємопов’язаних елементів або частин, які спільно працюють для досягнення необхідної міцності, жорсткості або функціональності (наприклад, залізобетонна плита з двома шарами арматури, композитна балка з двох матеріалів).

2. У техніці та машинобудуванні: технічне рішення або вузол, який об’єднує дві окремі конструкції або системи в єдине ціле для підвищення ефективності, надійності або зручності використання.

1. У математиці — система чисел, що розширює поняття комплексних чисел, утворена за допомогою двох уявних одиниць, які комутують між собою.

2. У біохімії та молекулярній біології — складна структура, утворена двома різними біомолекулами (наприклад, білком і нуклеїновою кислотою або двома білками), які функціонально пов’язані.