біконструкція

[bikonstrukt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    У будівництві та архітектурі: конструкція, що складається з двох основних взаємопов’язаних елементів або частин, які спільно працюють для досягнення необхідної міцності, жорсткості або функціональності (наприклад, залізобетонна плита з двома шарами арматури, композитна балка з двох матеріалів).

  2. (Техніка) –

    У техніці та машинобудуванні: технічне рішення або вузол, який об’єднує дві окремі конструкції або системи в єдине ціле для підвищення ефективності, надійності або зручності використання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біконструкція, р. біконструкції, д. біконструкції, з. біконструкцію, о. біконструкцією, м. біконструкції, к. біконструкціє

Більше записів