Значення
- (Техніка) –
У будівництві та архітектурі: конструкція, що складається з двох основних взаємопов’язаних елементів або частин, які спільно працюють для досягнення необхідної міцності, жорсткості або функціональності (наприклад, залізобетонна плита з двома шарами арматури, композитна балка з двох матеріалів).
- (Техніка) –
У техніці та машинобудуванні: технічне рішення або вузол, який об’єднує дві окремі конструкції або системи в єдине ціле для підвищення ефективності, надійності або зручності використання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біконструкція, р. біконструкції, д. біконструкції, з. біконструкцію, о. біконструкцією, м. біконструкції, к. біконструкціє