1. (у фізиці, матеріалознавстві) Дві або більше кристалічних одиниці (зерна), що мають спільну границю і орієнтовані одна відносно одної симетрично, утворюючи цілісну структуру з певним кутом між кристалографічними осями; часто зустрічається в металах та мінералах.
2. (у техніці) Штучно вирощений кристал, що складається з двох симетрично зрощених монокристалів, які розділені чіткою границею (подвійний кристал); використовується в оптиці, напівпровідниковій техніці та для наукових досліджень.