Значення
- (Фізика) –
(у фізиці, матеріалознавстві) Дві або більше кристалічних одиниці (зерна), що мають спільну границю і орієнтовані одна відносно одної симетрично, утворюючи цілісну структуру з певним кутом між кристалографічними осями; часто зустрічається в металах та мінералах.
- (Техніка) –
(у техніці) Штучно вирощений кристал, що складається з двох симетрично зрощених монокристалів, які розділені чіткою границею (подвійний кристал); використовується в оптиці, напівпровідниковій техніці та для наукових досліджень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бікристал, р. бікристала, д. бікристалові, з. бікристал, о. бікристалом, м. бікристалі, к. бікристале