бікруг

[bikruɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Математика) –

    (геометрія) Фігура, утворена двома концентричними колами, тобто частина площини між двома колами зі спільним центром; кільце.

  2. (Техніка) –

    (техніка) Деталь, елемент конструкції у формі такого кільця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бікруг, р. бікруга, д. бікругові, з. бікруг, о. бікругом, м. бікругові, к. бікругу

Більше записів