1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Заст. Верхова їзда, верхова подорож; пересування верхи.
-
верхоглядство
Поверхневе, неглибоке ставлення до чого-небудь, засноване на швидких, непродуманих судженнях без ґрунтовного знання суті справи; легковажність у думках і висновках.
-
галтувати
1. (у гірництві) обробляти руду, відокремлюючи цінні мінерали від породи шляхом подрібнення та промивання.
2. (переносно, розмовне) робити щось поспіхом, неакуратно або недбало; швидко та поверхово виконувати роботу.
-
ґанджовитий
Який має ґандж (запальну хворобу шкіри, особливо на обличчі); з ознаками ґанджу.
Який стосується ґанджу або викликаний ним.
-
верхоглядка
1. Рослина родини айстрових з жовтими квітками, що росте на сухих схилах, кам’янистих місцях; вид роду волошка (Centaurea apiculata).
2. Заст. та діал. Те саме, що волошка, а також деякі інші схожі польові або лісові квіти зі складноцвітих.
-
екотопологія
Екотопологія — розділ екології, що вивчає закономірності формування, просторову структуру, динаміку та функціонування екотопів як елементарних ландшафтних одиниць, а також взаємозв’язки між ними в межах геосистем.
Екотопологія — наукова дисципліна на стику екології та фізичної географії (ландшафтознавства), що займається дослідженням екотопів (фацій) — найменших територіально-однорідних природних комплексів, їх класифікацією, картографуванням і роллю в ландшафтній структурі.
-
верхогляд
1. Людина, яка судить про щось поверхнево, не вникаючи в суть справи; той, хто має непоглиблені, несерйозні знання.
2. Заст. Той, хто дивиться кудись з висоти, зверху вниз; спостерігач з висоти.
-
галтування
Галтування — власна назва села в Україні, що входить до складу Берегівської міської громади Берегівського району Закарпатської області.
-
верховіття
1. Верхів’я річки, верхня частина її течії; місцевість, розташована біля витоку річки.
2. Заст. Височина, піднесена місцевість; верхів’я, вершина гори або пагорба.
-
екотоп
1. Екотоп — це абіотична (нежива) частина біотопу, сукупність факторів неорганічного середовища (клімат, ґрунт, рельєф, гідрологічні умови тощо) на конкретній території, що безпосередньо впливає на життя організмів.
2. Екотоп — у вузькому, первісному значенні — ділянка земної поверхні з однорідними умовами середовища, яка займається певним угрупованням рослин (фітоценозом).