верхогляд

1. Людина, яка судить про щось поверхнево, не вникаючи в суть справи; той, хто має непоглиблені, несерйозні знання.

2. Заст. Той, хто дивиться кудись з висоти, зверху вниз; спостерігач з висоти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |