1. Стосунний до галузі (певної сфери діяльності, промисловості, науки тощо); характерний для певної галузі.
2. Призначений для обслуговування або використання в одній, конкретній галузі.
-
верхів’я
1. Верхня частина гори, пагорба або будь-якої піднесеності; вершина.
2. Місце, де бере початок річка акий струмок; витоки, джерело.
3. Перен. Найвища, керівна частина якої-небудь організації, суспільної групи; верхівка, керівництво.
-
верхоумка
1. Людина, яка намагається виглядати розумнішою за інших, демонструє поверхневу, неглибоку кмітливість або псевдоінтелектуальність; розумник, всезнайко.
2. Застаріла назва рослини вербозілля (вербозілля панікельчасте, лат. Filipendula vulgaris), трав’янистої багаторічної рослини родини трояндових.
-
ґалян
1. (діал.) Густа, непрохідна чаща, хаща, зарості; важкопрохідне місце в лісі.
2. (перен.) Щільна, безладне нагромадження чогось; купа, груда.
-
галуження
1. Процес утворення галузей, відгалужень; розгалуження, розгалужування.
2. (У біології) Спосіб розгалуження стебла або кореня рослини; тип побудови рослинного організму, що характеризується певним порядком відходження бічних осей від головної.
3. (У техніці) Розподіл, відведення частини чого-небудь (наприклад, електричного струму, потоку рідини) у бічну гілку системи.
-
верхотура
1. Висока будівля, споруда або її верхня частина, часто з високими поверхами або вежами; височина в архітектурі.
2. Застаріле або поетичне позначення високого місця, гори, пагорба; висота.
3. У переносному значенні — щось дуже високе, що підноситься, або найвищий щабель, вершина (наприклад, кар’єри, мистецтва).
-
екоцид
1. Масоване знищення екосистем певної території, що призводить до екологічної катастрофи та загрожує існуванню живої природи, включаючи людей; екологічний геноцид.
2. (У міжнародному праві) Злочин проти миру та безпеки людства, що полягає в умисному вчиненні масових екологічних руйнувань з метою завдання шкоди природному середовищу.
-
верхостьоб
Верхостьоб — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області, на лівому березі річки Дніпро.
-
верхоріччя
Верхоріччя — географічна назва, що позначає територію, розташовану у верхній течії річки або системи річок; верхів’я річки.
Верхоріччя — власна назва конкретних історико-географічних регіонів, наприклад, Верхоріччя (Верхнє Побожжя) — територія вздовж верхньої течії Південного Бугу в Україні.
-
галужачий
1. (діал.) Те саме, що галузястий — такий, що має багато гілок, густо вкритий гілками; галузистий.
2. (уживається як власна назва) Стосується до назви місцевості Галужжя або пов’язаний із нею (наприклад, у топонімах: Галужачий Яр).