верхів'я

[ʋɛrxiʋ'jɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Верхня частина гори, пагорба або будь-якої піднесеності; вершина.

  2. (Геологія) –

    Місце, де бере початок річка акий струмок; витоки, джерело.

  3. (Соціологія) –

    Перен. Найвища, керівна частина якої-небудь організації, суспільної групи; верхівка, керівництво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верхів'я, р. верхів'я, д. верхів'ю, з. верхів'я, о. верхів'ям, м. верхів'ї, к. верхів'я

Синоніми & Антоніми

Більше записів