вершина

Значення

1. (Геологія) –

   Найвища точка гори, пагорба або будь-якого піднесення місцевості.

2. (Загальне) –

   Верхівка, найвища частина чогось (дерева, споруди, купи тощо).

3. (Література) –

   Перен. Найвищий ступінь розвитку, найбільшого піднесення, розквіту чогось (наприклад, творчості, кар’єри, могутності).

4. (Математика) –

   Матем. Точка перетину двох сторін кута або точка, де сходяться сторони багатокутника; точка перетину твірних конуса; точка, протилежна основі трикутника чи піраміди.

5. (Лінгвістика) –

   Перен. Головна, найважливіша частина, суть чогось (наприклад, думки, проблеми).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми