Древослів

Словник Української Мови

  • верша

    1. Риба́льська знаря́дина для лову риби, плетена з лози, очерету або зроблена з сітки, що має форму конуса або циліндра з воронкоподібним входом, через який риба легко потрапляє всередину, але не може вибратися назад.

    2. Застаріла назва великого кошика, плетеного з лози або очерету, який використовувався для зберігання та транспортування різних продуктів (наприклад, зерна, овочів).

    3. У переносному значенні — заплутана, безвихідна ситуація, халепа (застосовується переважно у фразеологізмах, наприклад, “потрапити в вершу”).

  • екранно-вакуумний

    1. Пов’язаний з технологією виготовлення будівельних конструкцій (переважно панелей) шляхом формування бетонної суміші у вакуумованій камері з використанням екрану для створення різниці тисків, що прискорює ущільнення та тверднення.

    2. Стосований до спеціального обладнання або установок, що працюють за принципом створення вакууму за допомогою екрану (наприклад, екранно-вакуумні установки для сушіння).

  • ґалій

    1. Хімічний елемент з атомним номером 31, м’який сріблясто-білий метал, що використовується в напівпровідниковій техніці та легованих сплавах (лат. Gallium, символ Ga).

    2. Застаріла назва північно-західних областей України — Галичини (Галицької землі), що вживалася в літературі та історичних документах.

  • верчичок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “верчик” — невеликий, швидко обертовий предмет або пристрій; те саме, що дзиґа, волчок.

    2. (у ботаніці) Суцвіття у вигляді завитка, у якого квітки відходять від головної осі поперемінно в різні боки, утворюючи спіраль.

    3. (у зоології, розм.) Маленький птах родини вівсянкових, зокрема про вівсянку звичайну або інших горобцеподібних птахів, що характеризуються рухливістю.

    4. (переносно, розм.) Про метушливу, неспокійну, жваву дитину або людину.

  • галуззя

    1. Сукупність гілок, переважно дерев’яних, з листям або хвоєю; гілля, гілляччя.

    2. Рідко вживана назва села в Україні, зокрема історична назва села Гілля в Сумській області.

  • верчик

    1. (діал.) Зменшувально-пестлива форма іменника «верх» у значенні найвища частина чогось, верхівка, маківка (наприклад, гори, дерева).

    2. (діал.) Невеликий пагорб, горбок, височинка.

    3. (перен., діал.) Вершина, кульмінаційний момент, пік якоїсь діяльності або стану.

  • екранний

    1. Який належить до екрану, призначений для екрану або відображається на екрані (монітора, телевізора, кіноекрана тощо).

    2. Створений, адаптований або призначений для демонстрації на екрані (у кінематографі, на телебаченні, у цифрових медіа).

    3. У комп’ютерній термінології — що стосується зображення, інформації або інтерфейсу, які сприймаються з дисплея.

  • верч

    1. (діал.) Обертання, крутіння; рух навколо осі.

    2. (діал.) Місце, де щось обертається; вісь обертання, центр.

    3. (діал., перен.) Крутій, непостійна, метушлива людина.

  • галузевий

    1. Який стосується певної галузі (виробничої, наукової, господарської тощо), характерний для неї; спеціальний, професійний.

    2. Який об’єднує або охоплює окрему галузь (промисловості, науки, мистецтва тощо); відомчий.

  • верцадло

    1. (застаріле) Дзеркало, полірована металева пластина або скло з металевою підкладкою, призначене для відображення.

    2. (переносне значення, застаріле) Те, що служить для відображення, віддзеркалення явищ, образів або ідей; взірець, взір.