1. (діал.) Зменшувально-пестлива форма іменника «верх» у значенні найвища частина чогось, верхівка, маківка (наприклад, гори, дерева).
2. (діал.) Невеликий пагорб, горбок, височинка.
3. (перен., діал.) Вершина, кульмінаційний момент, пік якоїсь діяльності або стану.