верхотура

Значення

1. (Архітектура) –

   Висока будівля, споруда або її верхня частина, часто з високими поверхами або вежами; височина в архітектурі.

2. (Географія) –

   Застаріле або поетичне позначення високого місця, гори, пагорба; висота.

3. (Література) –

   У переносному значенні — щось дуже високе, що підноситься, або найвищий щабель, вершина (наприклад, кар’єри, мистецтва).

Правопис та відмінювання