Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Самбірському районі (сучасний адміністративний поділ).
1. (заст.) Вершник, кінний воїн, лицар; той, хто їде верхи або вправно їздить верхи.
2. (іст.) Назва одного з вищих військово-адміністративних чинів у Запорозькій Січі, який обіймав начальник кінноти (вершницького війська).
1. (техн.) Такий, що створює захисний екран, захищає від впливу електричних, магнітних або електромагнітних полів; екрануючий.
2. (фіз.) Такий, що пов’язаний з процесом екранування, тобто ослаблення електричного поля навколо зарядженої частинки завдяки протилежно зарядженим частинкам навколишнього середовища.
1. Верхня частина чого-небудь, верхівка, верхів’я (гірського хребта, дерева тощо).
2. Верхній шар рідини, що зібрався на поверхні; найчастіше стосується вершків (жирної частини молока) або згущеного жиру на поверхні бульйону.
3. Старовинна російська одиниця вимірювання довжини, що дорівнює 1/16 аршина або 4,445 см.
4. У переносному значенні — невелика кількість чогось, найкраща частина, квіт, еліта (наприклад, вершок суспільства).
1. Найвищий партійний керівник у гау (адміністративно-територіальній одиниці) у нацистській Німеччині, який мав надзвичайно широкі повноваження на підвладній території.
2. Нацистський окупаційний чиновник найвищого рангу, призначений для управління великою адміністративною територією (наприклад, генеральною округою) на окупованих під час Другої світової війни землях, зокрема в Україні.
3. У переносному значенні — про свавільну, жорстоку та всевладну особу, яка керує певною територією чи установою авторитарними методами (використовується зневажливо).
1. Зменшувальна форма до слова “галун” — вузька смужка з дорогоцінного металу, що використовується для прикраси одягу, особливо уніформи.
2. Рідкісна назва для невеликого, часто молодого, відгалуження (гілки) дерева або куща.
3. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, струмків, урочищ) або прізвище.
1. Верхня частина чогось, верхів’я (застаріле або діалектне).
2. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.
3. (У техніці, перев. множина) Елементи конструкції, що утворюють верхню частину, зокрема паралельні бруси, покладені на стійки для утримання покрівлі, перекриття або інших частин споруди; верхня обв’язка.
1. (про електромагнітні поля, радіацію тощо) Захищатися, ізолюватися за допомогою спеціального екрана, що перешкоджає поширенню або впливу.
2. (у техніці) Зазнавати дії екранування; ставати екранованим (про елементи електричних схем, кабелі тощо).
1. Прізвище українського походження, що походить від слова «верх» або «вершник».
2. (у спеціальному контексті) Може вживатися як власна назва для позначення певного об’єкта, явища або персонажа (наприклад, у літературі, мистецтві, як назва бренду тощо).
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (сучасна назва — село Голинь).
2. Історична назва поселення, від якої походить сучасна назва села Голинь.