вершня

[ʋɛrʃnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Верхня частина чогось, верхів’я (застаріле або діалектне).

  2. (Географія) –

    Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.

  3. (Техніка) –

    (У техніці, перев. множина) Елементи конструкції, що утворюють верхню частину, зокрема паралельні бруси, покладені на стійки для утримання покрівлі, перекриття або інших частин споруди; верхня обв’язка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вершень, р. вершня, д. вершневі, з. вершня, о. вершнем, м. вершневі, к. вершню

Більше записів