Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “викрити”; розкриття, виявлення чогось прихованого, таємного, зокрема недоліків, вад, негативних явищ, злочинів тощо.
2. Результат такої дії; факти, докази, аргументи, що розкривають істинний стан речей, спростовують щось або виявляють когось, щось.
3. У логіці та філософії: спосіб міркування, що доводить хибність, неспроможність якогось твердження, теорії, позиції шляхом виявлення суперечностей у ній або зведення її до абсурду.
1. Філософсько-політична доктрина, заснована на принципах ненасильницького опору та громадянської непокори, розроблена та втілена Махатмою Ганді; ідеологія боротьби за соціальну справедливість та національне визволення через сатьяграху (силу істини).
2. Суспільно-політичний рух, що дотримується та пропагує ідеї ненасильства, пацифізму, самовдосконалення та духовного поступу як основи для перетворення суспільства.
1. Процес утворення кристалів із розчину, розплаву або пари внаслідок переходу речовини з аморфного або рідкого стану в кристалічний; кристалізація.
2. Переносно: процес набуття чіткості, виразності, завершеності; остаточне формування (про думки, ідеї, почуття, форми мистецьких творів тощо).
1. (мат.) Найбільше або найменше значення функції на заданій множині; точка, у якій функція досягає такого значення (максимум або мінімум).
2. (перен., книжн.) Граничний, крайній ступінь прояву чого-небудь; крайність.
1. Дія за значенням дієслова “викрикувати”; голосне, часто різке або емоційне виголошення чогось, оклик.
2. Слова, фраза або звук, що були виголошені таким чином; окрик, вигук.
1. Голосний, різкий звук, що виривається у людини під впливом раптового сильного почуття (болю, радості, здивування, жаху тощо).
2. Гучне, емоційно забарвлене слово або коротка фраза, вимовлені піднесеним голосом.
3. Різкий, гучний звук, що його видають птахи або тварини.
Ганджур — канонічний збірник священних текстів тибетського буддизму, що містить переклади вчень Будди з санскриту та інших мов.
Ганджур — власна назва конкретного історичного пам’ятника (наприклад, “Алтан-ганджур” — монгольське видання канону).
1. (математика) Функція, яка досягає екстремального значення (максимуму або мінімуму) на заданій множині або в заданій точці.
2. (техніка, комп’ютерні науки) Алгоритм або пристрій, призначений для пошуку екстремальних значень певних параметрів у системі, сигналі або наборі даних.
1. Дія за значенням дієслова “викривляти” — надання чомусь кривої, викривленої форми; деформація, спотворення ліній або поверхні.
2. Переносно — навмисне спотворення смислу, суті чогось (фактів, думки, істини); неправильне тлумачення.
3. У техніці, фізиці — зміна форми, геометрії об’єкта під впливом зовнішніх сил або внутрішніх напруг; деформація.
1. Властивість або стан того, що є викривленим; відхилення від прямої лінії, плоскості або правильної форми; кривизна.
2. Переносно: навмисне або помилкове відображення, тлумачення фактів, думок, подій тощо, що призводить до спотворення дійсності; упередженість, необ’єктивність.
3. У техніці, геометрії, фізиці: міра відхилення геометричного об’єкта (лінії, поверхні) від прямолінійності або площинності; числова характеристика кривизни.