викривленість

1. Властивість або стан того, що є викривленим; відхилення від прямої лінії, плоскості або правильної форми; кривизна.

2. Переносно: навмисне або помилкове відображення, тлумачення фактів, думок, подій тощо, що призводить до спотворення дійсності; упередженість, необ’єктивність.

3. У техніці, геометрії, фізиці: міра відхилення геометричного об’єкта (лінії, поверхні) від прямолінійності або площинності; числова характеристика кривизни.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |